БАТЬКАМ ТРЕБА ЗНАТИ

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИННОСТІ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Пам’ятка батькам

Шановні батьки!

Головна відповідальність у вихованні грамотного учасника дорожнього руху лежить на Вас. Постійно роз’яснюйте дітям необхідність дотримання Правил дорожнього руху, вчіть їх:

• орієнтуватися в дорожній обстановці;

• перед виходом на вулицю нагадуйте дитині про правила поведінки поблизу проїжджої частини,

• при переході через дорогу тримайте міцно дитину за руку,

• допоможіть їм вибрати найбезпечніший маршрут від дому до школи,

• не виходьте з дитиною на проїжджу частину із-за нерухомого транспорту, з-за кущів, не оглянувши попередньо дороги, це типова помилка, і не можна допускати, щоб діти її повторювали,

• не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині вулиці.

• відповідно до законодавства України, керувати велосипедом на дорозі дозволено з 14 років, мопедом – з 16 років. Якщо Ваша дитина знехтувала знаннями цього закону, Ви нестимете відповідальність за це порушення!

І головне – будьте прикладом для дітей у дотриманні Правил дорожнього руху. Адже життя і здоров’я дітей в наших руках!

ПРАВАЙ ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ

Права батьків:

Батьки мають право:

• на участь у суспільному житті школи;
• на ознайомлення з ходом і змістом навчально-виховного процесу, навчальним планом, за яким працює школа, та оцінками успішності своїх дітей;
• на регулярні зустрічі з класним керівником дитини та іншими педагогічними працівниками школи (батьківські збори), а також на додаткову зустріч з учителем, якщо батьки вважають, що для цього є підстави;
• відвідування загальношкільних заходів;
• внесення пропозицій щодо вдосконалення роботи школи.

Обов’язки батьків:

Батьки зобов’язані:

• дотримуватись розкладу роботи школи їх дитиною, не допускаючи пропуску занять без поважних причин;
• у випадку пропуску занять дитиною повідомити класного керівника про причини відсутності й надати документи, що підтверджують ці причини (письмову заяву на ім’я директора школи або довідку від лікаря);
• забезпечити дитину всім необхідним для відвідування уроків;
• регулярно відвідувати батьківські збори, відвідувати школу за викликом класного керівника чи адміністрації;
• дотримуватись правил внутрішнього розпорядку школи (забирати дитину лише після закінчення уроків, не відволікати вчителя запитаннями під час занять);
• забезпечувати умови для позашкільної роботи дитини, підготовки до наступного дня занять та контролювати виконання учнем домашніх завдань;
• контролювати виконання дитиною обов’язків учнів;
• нести відповідальність за пошкодження дитиною шкільного майна та відшкодовувати матеріальні збитки у повному обсязі;
• з повагою ставитися до будь-кого з учасників навчально-виховного процесу або обслуговуючого персоналу, не допускаючи некоректного, грубого ставлення або приниження їх честі та гідності.

Обов’язки батьків щодо виховання

та розвитку дитини

[Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар. Стаття 150.]

1. Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Обов’язок батьків, закріплений в ч. 1 ст. 150 СК, має конституційне походження. Шанування державних символів України є обов’язком громадян України (ст. 65 Конституції України). Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68 Конституції України).

2. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

До кола обов’язків батьків входить турбота про здоров’я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини (ч. 2 ст. 150 СК). Коло обов’язків можна поділити на дві групи.

Одна має відношення до фізичного розвитку дитини, який залежить від харчування, навколишнього середовища, в якому перебуває дитина.

Інша стосується психічного, духовного, морального розвитку дитини і передбачає існування більш складних за своєю природою засобів і методів формування дитини як особистості.

Від рівня добросовісності виконання батьками обов’язку ч. 2 ст. 150 СК залежить духовний світ дитини, її готовність до міжособистісних стосунків, прагнення до знань, здатність володіти своїми почуттями.

Виконання правового обов’язку забезпечується покладенням юридичної відповідальності у випадку невиконання обов’язку. Батьки несуть відповідальність за виховання своїх дітей. Згідно ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Щодо відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов’язку щодо виховання та розвитку дитини див. ч. 4 ст. 155. Ухилення від виконання цього обов’язку тягне позбавлення батьківських прав, відсторонення опікуна (піклувальника) від виконання своїх обов’язків, розірвання договору про патронат.

3. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 СК батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Цей обов’язок безпосередньо пов’язаний з нормою ст. 53 Конституції України, відповідно до якої повна загальна середня освіта є обов’язковою.

В повсякденному житті виконання обов’язку батьків по забезпеченню здобуття дитиною повної загальної середньої освіти полягає у тому числі у матеріальній підтримці дитини. Дитина може суміщати своє навчання з роботою, творчою, підприємницькою діяльністю. Незалежно від сімейної ситуації, рівня матеріального забезпечення сім’ї, стану здоров’я батьків, дитина повинна отримати необхідну мінімальну освіту.

4. Батьки зобов’язані поважати дитину.

Батьки зобов’язані поважати дитину (ч. 4 ст. 150 СК). Повага до дитини – це повага до її прав, визначених Конвенцією ООН про права дитини та іншими міжнародними та національними законодавчими актами. Однією з форм прояву цієї поваги це врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя (ст. 171 СК).

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ч. 5 ст. 150 СК передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї. Єдиною правовою підставою звільнення від обов’язку виховання дитини може бути позбавлення батьківських прав, як найжорсткіша санкція за невиконання батьківських обов’язків.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини (ч. 6 ст. 150 СК). Поняття експлуатації дається в кримінальному законі. Згідно примітки 1 до ст. 149 КК під експлуатацією людини слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо. Дане визначення можна в повній мірі екстраполювати на сімейні відносини. Види експлуатації можна класифікувати на економічну, фізичну, сексуальну.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

. Згідно ч. 7 ст. 150 СК забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Зазначена норма майже в незмінному вигляді дублює ч. 2 ст. 28 Конституції України та ч. 2 та 3 ст. 289 ЦК.

Фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню (ч. 2 ст. 289 ЦК).

Фізичне покарання батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками, вихователями малолітніх, неповнолітніх дітей та підопічних не допускається (ч. 3 ст. 289 ЦК).

Здійснення батьківських прав

та виконання батьківських обов’язків[Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.] [Стаття 155]

1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. (Передбачається існування моральної відповідальності та юридичної відповідальності, яка закріплена в різних галузях права (сімейне, цивільне, адміністративне, кримінальне). В першому випадку відповідальність тягне моральний осуд батьків, в другому – додаткові обтяження або покарання у встановленому законом порядку. Під додатковим обтяженням розуміються несприятливі для порушника прав наслідки, які виходять за межі примусового виконання обов’язку.

Типовою сімейно-правовою відповідальністю за неналежне виховання дитини є:

– передача дитини другому з батьків або іншій особі (ст. 161 СК);

– позбавлення батьківських прав (див. ст. 164 СК і коментар до неї);

– відібрання дитини без позбавлення батьківських прав (ст. 170 СК);

– позбавлення права давати згоду на усиновлення дитини (ст. 219 СК);

– відшкодування матеріальної та моральної шкоди (ст. 157, 162 ЦК);

– стягненні неустойки (ст. 196 СК).

Цивільно-правова відповідальність за неналежне виховання проявляється у формі відшкодування шкоди батьками завданої їх малолітньою дитиною або неповнолітньою дитиною у разі відсутності у неї власного майна.

Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, – якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою (ч. 1 ст. 1178 ЦК).

У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини (ч. 2 ст. 1179 ЦК).

Адміністративна відповідальність за ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків передбачена в ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей”.

Кримінальний кодекс теж містить норми про відповідальність за ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків, зокрема, ст. 137 “Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей”, ст. 150 КК “Експлуатація дітей”, ст. 166 КК “Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування”.

Пам’ятайте:

• Покарання – моральний замах на здоров’я: фізичне і психічне.
• Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.
• Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.
• Покараний – вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилося. Про старі гріхи жодного слова. Не заважайте починати життя спочатку.
• Хоч би що там трапилося, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною, як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
• Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї – ваше засмучення.
• Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, краще розуміти один одного.
• Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, навчитись інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Рекомендації батькам учнів середніх класів

щодо підготовки домашніх завдань

1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини:

– побутові ( повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять);

– емоційні ( демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не ображайте в разі невдач);

– культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми; разом дивіться навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).

2. Слухайте свою дитину: нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання за питаннями в підручнику.

3. Регулярно ознайомлюйтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й надання можливої допомоги.

4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій маєте успіх.

5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання, навіть якщо ними не можна скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли ці знання стануть у пригоді.

6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.

7. Пам’ятайте, що, за науково обгрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів – до 3 годин, 8-9 класів – до 4 годин.

8. Створюйте традиції й ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ДИТИНИ-ПІДЛІТКА

     Вам важко з підлітком? Повірте, підлітку важче, ніж вам.

     Ви помічаєте, що він погано навчається, має незадовільну поведінку, грубить, стає замкнутим, не може             порозумітись з друзями, втрачає довіру до вас, стає нервовим.

     Отже, ваша дитина вступила в підлітковий вік.

      Тому вам потрібно:

–         любити дитину не за те що вона розумна чи гарна, а за те, що вона ваша рідна,

–         зрозуміти, що конфліктів з ровесниками, бунту проти батьків, незадоволення всім і собою у тому числі, дитині не             уникнути, тому ваше завдання-допомогти,

–         пам’ятати, що підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним,

–         не слід залишати дитину без нагляду, тому що в цей період внутрішній світ дитини дуже нестабільний,

–         не допускати недоліків та суперечностей в поведінці близьких і старших – вони сприймаються гостро і хворобливо,

–         не забувайте – у батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

           Пам’ятайте:

–         якщо дитину постійно критикують-вона вчиться ненавидіти,

–         якщо дитину висміюють-вона стає замкнутою,

–         якщо дитина живе у ворожнечі-вона вчиться агресивності,

–         якщо дитина зростає у докорах-вона починає жити з почуттям провини,

–         якщо дитина зростає в чесності-вона вчиться бути справедливою,

–         якщо дитина зростає в терпимості-вона вчиться сприймати інших,

–         якщо дитина живе у безпеці-вона вчиться вірити людям,

–         якщо дитину підбадьорюють-вона починає вірити в себе,

• якщо дитину хвалять-вона вчиться бути вдячною.

 

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ!

1. Спілкуватися з дітьми не менш як 3-4 години на добу, зокрема:

а) під час суспільно-корисної праці з дітьми;

б) під час спільного спілкування з природою;

в) під час години сімейного читання (до 30 хв.);

г) під час ігор і занять спортом з дітьми.

2. Не підвищуйте голос на дітей. Це дасть змогу переконатися, що вони і без крику чують усе.

3. Не зловживайте алкоголем, палінням, не приносьте додому чужих речей. Пам’ятайте, що діти – копія, відображення сім’ї.

4. Не страхати дітей (лише в особливих випадках), але доводити розпочату справу до кінця, адже виховують саме дрібниці.

5. Не забувати, що хорошу людину оточують хороші люди. Ображаєте дітей – не сподівайтеся на доброзичливе ставлення.

6. Бути милосердним, адже виховання – це передавання дітям вашого життєвого досвіду. Чим вищою буде ваша почуттєва сфера, тим глибшими будуть відчуття чужого болю чи радощів.

7. Звертайтеся по допомогу до школи, якщо є труднощі у вихованні.

БАТЬКАМ ПРО ПОКАРАННЯ

• Покарання – моральний замах на здоров’я: фізичне і психічне.
• Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.
• Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.
• Покараний – вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилося. Про старі гріхи жодного слова. Не заважайте починати життя спочатку.
• Хоч би що там трапилося, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною, як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
• Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї – ваше засмучення.
• Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, краще розуміти один одного.
• Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, навчитись інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.